Поиск
Ракетный Подводный Крейсер К-433 "Святой Георгий Победоносец".

Ракетный Подводный Крейсер К-433 "Святой Георгий Победоносец".

Подписчики: 40 подписчиков
ID: 54442

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club54442

Описание

К-433 "Cвятой Георгий Победоносец"

9 А. [Походу выпускники уже :(]. Резеда в моде при любой погоде.

9 А. [Походу выпускники уже :(]

cozyforest.ru. Почему такое название магазина и сайта, потому что в лесу (forest) должно быть уютно (cozy) и комфортно всегда, в любую погоду!!! И самый лучший вариант, который я использую и по сей день - это одежда из флиса виндблок))) и постольку я и мои друзья любим ходить в походы, активный отдых и весёлые прогулки, я решил помочь нам всем и начать делать вещи из этого замечательного материала.

с. Старий Вовчинець. Країна - Україна
Область - Чернівецька область
Район/міськрада - Глибоцький район
Рада - Старововчинецька сільська рада
Код КОАТУУ - 7321086301
Основні дані:
Населення - 2039
Поштовий індекс - 60440
Телефонний код - +380 3734
Географічні дані
Географічні координати - 48°0′0″ пн. ш. 25°56′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря - 336 м
Місцева влада
Адреса ради - 60440, Чернівецька обл., Глибоцький р-н с.Старий Вовчинець , тел. 5-56-43
Погода в с. Старий Вовчинець
http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/24920 Трішки історії Вступ Старий Вовчинець лежить на правому березі річки Сірет за 18 км районного центру С.М.Т. Глибока, що входить до складу Чернівецької області. Історична територія між річкою Сірет і річкою Прут називається Буковиною, а назва ця походить від слова «бук» (дерева), «Буковина» (буковий ліс), що вкриває значну територію краю. Територію де зараз розміщене село С. Вовчинець люди почали заселяти ще за часів палеоліту. Про це свідчать палеолітичні стоянки які виявлені біля річки Сірет. На кутку надсирет знайдено пам’ятки трипільської культури, що існувала за доби мідії протягом IV-III тис. Наша місцевість за доби бронзи(II початок I тис. до. н. е.) була заселена тими землеробськими племенами, що жили і на інших українських землях Придністров’я . У цих племенах вчені вбачають предків слов’ян. Наша територія у X-XI ст Наша територія у X-XI ст.входить до складу Київської Русі, у XII-XIII ст. До Галицько – Волинського князівства. Після татаро – монгольської навали була поневолена Золотою Ордою. У 1345 р. угорське військо розгромило татар і вигнало їх із правобережжя Дністра. Наша місцевість перейшла під зверхність Угорських феодалів. Внаслідок народного повстання під проводом Богдана в середині XIV ст. жителі нашої місцевості вирощували: пшеницю, жито, ячмінь, овес, просо, горох, коноплі, льон. Головним знаряддя обробітку землі були плуг, рало, сапа. Плуги робили дерев’яні з залізним лимішем, який називався «плужним залізом». Зерно вживалося у вигляді своєрідної каші, бо хліб з нього виготовлявся рідко. Із домашніх тварин були: воли, корови, вівці, свині, коні. Поряд із рільництвом і тваринництвом значне місце відводилось рибальству, полюванню. Важливу роль відігравало бджільництво. Мед заміняв цукор, а воскові свічки слугували кращим засобом для освітлення кімнат. Події 1514 року В1514 році нашу місцевість загарбала Султанська Туреччина. Це був один з найтяжчих періодів в історії нашого краю. Молдовські господарі перетворилися на турецьких на ставлеників, ретельних виконавців волі Султана. Для збору натуральної данини, турки посилали своїх уповноважених, які творили в нашій місцевості неймовірне безчинство. Водночас з іноземним гнітом населення потерпало від місцевих експлуататорів. Для свого особистого збагачення розгульного, ситого життя господарі та бояри безжалісно грабували народні маси. Особливо страшне лихо насувалося на жителів села, коли турецькі і татарські орди проходили через село, або довгий час перебували на його території. Тоді знущанням не було меж, завойовники забирали у жителів всі їхні пожитки, руйнували житла, брали у полон чоловіків та жінок. В XVI ст. були запроваджені ще додаткові податки: на будинки, на рогату худобу та димарі. І щоб позбутися зайвих, непосильних витрат, люди не рідко руйнували свої будинки, та переселялися в землянки. Перша письмова згадка про село Перша письмова згадка про село Вовчинець відноситься до періоду, коли відповідно до грамоти від 14 лютого 1703 року його було подаровано, разом із 10 кріпацькими сім’ями, монастирю Барновські(Молдова) це був подарунок монастирю від гетьмана Сучави Миколи Костина. У 1774 році в селі проживало 13 кріпацьких сімей. Легенда про назву

с. Старий Вовчинець

М'яколовичі. Село засноване у XVII ст. і мало назву М’яколовичі. Миколаївка (М’яколовичі, М’яловичі) Новоград-Волинської губернії розташована за 120 верстов від губернського міста Житомира і за 65 верстов від повітового міста Новоград-Волинська». До 1945 року село Миколаївка мало назву М’яколовичі, ще раніш – М’яловичі. Ця назва піша від того, що жителі села ловили в’юнів в болотах. В’юнів ловили великих - -як м’яло (м’яло – знаряддя в селянському будинку, яким розтирають сіль) і продавали їх на ринках у найближчих містечках. Продавців називали м’яловцями, від цього село - М’яловичами, потім, для кращого звучання – М’яколовичами. А після 1945 р – Миколаївкою. Сучасна назва села, можливо, походить від імен перших його жителів – панів Миколи і Євки. Поряд є село Рудня-Миколаївська, що входить до Миколаївської сільської ради. Його назва походить від того, що колись тут був завод, на якому добували руду із торф’яних боліт. Працівники влаштовувались, будувались і створили село.
Доступні мобильні мережі: КиївСтар, МТС, Life:)
Додаємо фото, спілкуємось, знайомимось, обговорюємо!
ПоГоДа В МИКОЛАЇВЦІ: http://rp5.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%96,_%D0%84%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD

М'яколовичі

Любителі БІЛЬЯРДУ. Історія гри в більярд бере свій початок у Франції у XV сторіччі. Перша письмова згадка про більярд стосується французького короля Луі XI, який у 1470 році замовив собі більярдний стіл. У 1600 роках більярд був вже достатньо відомим, щоб бути згаданим у творі Вільяма Шекспіра «Антоній і Клеопатра». Слово «більярд» походить від французького слова «bille», що означає «куля».
У ті часи гра проходила на відкритому повітрі. Але для того, щоб грати в будь яку погоду, гру було перенесено в приміщення, і грати почали на столі. З того часу залишилося традиційне зелене сукно більярдного столу, як нагадування про зелену траву, на якій колись грали у більярд.
Спочатку в більярд грали за допомогою лише двох куль на столі із шістьма лузами. На столі були присутній обруч, який грав роль воротець, як у крокеті, та кілочок, що стояв вертикільно. Кулі не штовхали, як це роблять зараз, а били по ним дерев'яними палицями на кшталт крокетних з метою влучити у кілочок.
Бити по кулі палицею, коли куля знаходиться біля краю столу, було незручно. Тому на прикіці XVII сторіччя було вигадано кий. Спочатку гравці в таких випадках просто перевертали палицю и били по кулям її ручкою. Ручку називали «queue», що значить «хвост, кінець», звідси і виникло слово «кий». У XVIII сторіччі воротця з палицею взагалі зникли зі столу, залишилися лише кулі та кий.
Обладнання для більярда розвивалося дуже швидко в Англії у 1800 роках. Тоді почали використовувати крейду, якою мастили кінець кия, щоб збільшити тертя між києм і кулею. Приблизно до 1823 року було остаточно вдосконалено шкіряну наліпку, яку пристосовували на кінець кия з тією ж самою метою. У 1829 році з'явився перший розкладний кий із двох частин. Близько 1835 року сукно стає популярнм для покриття столу. Після того, як фірма Goodyear у 1835 році почала робити гумові вироби, гуму почали використовувати для бортів для більярдних столів. Зрештою, білизько 1850 року більярдний стіл почав виглядати здебільшого саме так, як тепер.

Любителі БІЛЬЯРДУ