Описание
Стрибеж (укр. Стрибіж) — село на Украине, основано в 1240 году, находится в Червоноармейском районе Житомирской области.
Население по переписи 2001 года составляет 724 человек. Почтовый индекс — 12052. Телефонный код — 4131. Занимает площадь 3.175 км²
Координаты Координаты: 50°23′47″ с. ш. 28°09′31″ в. д. / 50.396389° с. ш. 28.158611° в. д. (G) (Я)
Основан 1240
Население 724 человека (2001)
Часовой пояс UTC+2, летом UTC+3
Телефонный код +380 4131
Почтовый индекс 12052
Автомобильный код АМ
Стрибеж (Украина)
Стрибіж (Стрибож, Strybizh) — село в Червоноармійському районі, Житомирської області. Ймовірно походить від імені славян. бога Стрибог. Стрибог, Стрибо, Стриба (Стривер) — бог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів. Його атрибути: лук і стріли. Князь Володимир поставив його ідола у Києві. У "Слові о Полку Ігоревім" мовиться: "Се вітри, Стрибожі внуки, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігоря..." Не виключено, що Стрибог був також богом війни, руйнівником, що нищив дари Дажбога. Корінь стр- мають слова, які позначають швидкість: стріла, струмінь, стріляти, стрімкий, стрімголов, стрічати.
Головні храми Стрибогу знаходились на морських островах, поблизу витоків рік, де часто зупинялись торгові кораблі (наприклад на острові Березань поблизу витоку Дніпра). До нього перед виходом у відкрите море підходили кораблі русів, та купці приносили Стрибогу багаті дари.
За переказами, Стрибог народився на початку часів з подиху бога Рода. Разом зі Сварогом та Сварожичами переміг Чорного Змія. Він допомагав Перуну в його боротьбі зі Скіпером-звірем, а Хорсу — в боротьбі з Місяцем.
[ред.] Слов'янські корені
В слов'янській міфології божество, ідол якого, згідно з ПВЛ, був встановлений у Києві в 980 році. Стрибог - Бог-отець, стрий, старий бог, дід вітрів, згадується в «Слові о полку Ігоревім» («Се вітри, Стрибожі внуці, віють з моря стрілами на храбрия полки Ігореві»), що, ймовірно, вказує на атмосферні функції Стрибога. Згадується також в російських літописах, в переказах Стриковского. «Слово Іоанна Златоуста ...како перше погани вірили в ідоли і треби їм клали...» говорить про нього як про божество неба, повітря та вітру. Вдувають за допомогою вітру життя (дух) в тіла людей. Його день - субота. Порівняй субота - батьківський день, день Сатроса - Сатурна, батька богів. Однак етимологічно імена «Стрибог» і «Сатурн» ніяк не пов'язані.
У пізніх джерелах зображувався у вигляді однієї голови, набуваючи хтонічні риси типу Вія-Вея. Відомий опис язичницького храму на київській землі XVI століття епохи двовір'я.
Пов'язаний з місячним культом, постійне згадування Стрибога поряд з Дажбогом - солярним божеством («кумирську жертву ядять... вірують Стрибога, Дажбога і Переплута, іже вертячеся йому піють в розех») дає підстави протиставляти або зближувати їхні функції і значення. Одна з можливих інтерпретацій - старий бог звільняє дорогу молодому, а Місяць - Сонцю червоному.
Язичницькі святкування безпосередньо на честь Стрибога припадали, ймовірно, на перший день останнього літнього місяця (21 серпня за новим стилем). Народний календар у ці дні рясніє прислів'ями в частині вітрів - внуків Стрибога: «вітрогони пил погнали по білому світу, заридали по красну літу», «Мирони-вітрогони пил по світу гонять, про красне літо стогнуть».
«Стрибогожі внуці», тобто вітри - єдина згадка родинних зв'язків Стрибога в слов'янській міфології. Стрибіж с. Губ. Вол.-ська; пов. Житомирський; вол. Пулинська; окр. Житом.-ська, Волинська, Нов.-Вол.; р-н. Пулинський (07.03.1923), Червоноармійський (17.10.1935; 08.12.66), Нов.-Вол(30.12.62), Житом-скький (04.05.65) с-р Стрибізька (1923)ПОГОДА http://rp5.ua/357/ru http://rp5.ua/20582/ua
