Описание
Країна - Україна
Область - Чернівецька область
Район/міськрада - Глибоцький район
Рада - Старововчинецька сільська рада
Код КОАТУУ - 7321086301
Основні дані:
Населення - 2039
Поштовий індекс - 60440
Телефонний код - +380 3734
Географічні дані
Географічні координати - 48°0′0″ пн. ш. 25°56′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря - 336 м
Місцева влада
Адреса ради - 60440, Чернівецька обл., Глибоцький р-н с.Старий Вовчинець , тел. 5-56-43
Погода в с. Старий Вовчинець
http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/24920 Трішки історії Вступ Старий Вовчинець лежить на правому березі річки Сірет за 18 км районного центру С.М.Т. Глибока, що входить до складу Чернівецької області. Історична територія між річкою Сірет і річкою Прут називається Буковиною, а назва ця походить від слова «бук» (дерева), «Буковина» (буковий ліс), що вкриває значну територію краю. Територію де зараз розміщене село С. Вовчинець люди почали заселяти ще за часів палеоліту. Про це свідчать палеолітичні стоянки які виявлені біля річки Сірет. На кутку надсирет знайдено пам’ятки трипільської культури, що існувала за доби мідії протягом IV-III тис. Наша місцевість за доби бронзи(II початок I тис. до. н. е.) була заселена тими землеробськими племенами, що жили і на інших українських землях Придністров’я . У цих племенах вчені вбачають предків слов’ян. Наша територія у X-XI ст Наша територія у X-XI ст.входить до складу Київської Русі, у XII-XIII ст. До Галицько – Волинського князівства. Після татаро – монгольської навали була поневолена Золотою Ордою. У 1345 р. угорське військо розгромило татар і вигнало їх із правобережжя Дністра. Наша місцевість перейшла під зверхність Угорських феодалів. Внаслідок народного повстання під проводом Богдана в середині XIV ст. жителі нашої місцевості вирощували: пшеницю, жито, ячмінь, овес, просо, горох, коноплі, льон. Головним знаряддя обробітку землі були плуг, рало, сапа. Плуги робили дерев’яні з залізним лимішем, який називався «плужним залізом». Зерно вживалося у вигляді своєрідної каші, бо хліб з нього виготовлявся рідко. Із домашніх тварин були: воли, корови, вівці, свині, коні. Поряд із рільництвом і тваринництвом значне місце відводилось рибальству, полюванню. Важливу роль відігравало бджільництво. Мед заміняв цукор, а воскові свічки слугували кращим засобом для освітлення кімнат. Події 1514 року В1514 році нашу місцевість загарбала Султанська Туреччина. Це був один з найтяжчих періодів в історії нашого краю. Молдовські господарі перетворилися на турецьких на ставлеників, ретельних виконавців волі Султана. Для збору натуральної данини, турки посилали своїх уповноважених, які творили в нашій місцевості неймовірне безчинство. Водночас з іноземним гнітом населення потерпало від місцевих експлуататорів. Для свого особистого збагачення розгульного, ситого життя господарі та бояри безжалісно грабували народні маси. Особливо страшне лихо насувалося на жителів села, коли турецькі і татарські орди проходили через село, або довгий час перебували на його території. Тоді знущанням не було меж, завойовники забирали у жителів всі їхні пожитки, руйнували житла, брали у полон чоловіків та жінок. В XVI ст. були запроваджені ще додаткові податки: на будинки, на рогату худобу та димарі. І щоб позбутися зайвих, непосильних витрат, люди не рідко руйнували свої будинки, та переселялися в землянки. Перша письмова згадка про село Перша письмова згадка про село Вовчинець відноситься до періоду, коли відповідно до грамоти від 14 лютого 1703 року його було подаровано, разом із 10 кріпацькими сім’ями, монастирю Барновські(Молдова) це був подарунок монастирю від гетьмана Сучави Миколи Костина. У 1774 році в селі проживало 13 кріпацьких сімей. Легенда про назву
